18 претендентів на спадок Каспрука

Досить тривалий час зовсім не хотілось нічого писати, як то кажуть «на загал», адже всі думки були лише про те, що відбувається в країні та з країною, але навколо цієї теми і без мене вистачало дописувачів. Наразі ж з'явилися роздуми, якими виникло бажання поділитись.

У вирі непримиренної боротьби за мандати під куполом Верховної ради якось забулося, що 26 жовтня відбудуться довибори до Чернівецької міської ради по 17-у округу. Зрештою, ці вибори мають цікавити виключно мешканців цього округу. Ну і, можливо, Олексія Каспрука, адже майбутній депутат прийде саме на його місце.

Але не можна оминути увагою той факт, що за право витягнути щасливий квиток позасідати у Ратуші змагаються аж 18 кандидатів. Здавалося би, навіщо їм це треба?

Зараз всі тільки і говорять, що одразу після позачергових парламентських виборів відбудуться позачергові місцеві. А якщо і не відбудуться, то у жовтні 2015 року нас очікують чергові.

У будь-якому випадку новому депутату банально не вистачить часу розвернутися і капіталізувати своє депутатське місце.

Тому ці вибори варто розглядати не лише з тактичної точки зору прагнення перемоги, а й з стратегічної – побудови планів на майбутнє.

Найбільш впізнаванним на окрузі вважається колишній заступник міського голови Петро Ротар, для якого Роша, де проживає найбільша кількість виборців, — як рідний дім. А от голоси мешканців багатоповерхівок на Проспекті, вулицях Каспрука, Героїв Майдану, Алма-Атинській залишають простір для маневру його опонентам.

Як завжди, за інерцією, претендентом на перемогу вважається вічно молодий і вічно бадьорий Василь Забродський. Цього разу Василь Іванович вирішив розкласти свої яйця у різні кошики і, окрім міської, пробує потрапити до Верховної ради. Але все це виглядає не більше ніж спроба дешевого само піару. Тому у цього кандидата майже немає шансів на перемогу, тобто, як то кажуть «в прольоті».

Зрештою інтригу виборчим перегонам додає не власне участь у цьому процесі політичних динозаврів Петра Яковича та Василя Івановича (які вже були при владі у Ратуші, і нічого для Чернівців не зробили), а наявність великої кількості молодих за віком кандидатів. Можна припустити, що дехто з них виступає у ролі технічних. Але той факт, що у виборах беруть участь молоді обличчя, а не ветерани політичних боїв не може не радувати.

Достатньо агресивну візуальну кампанію розпочав Олег Кадельник. Щоправда якість виконання та рівень засміченості округу у кращих традиціях усім відомого співочого депутата. Є підозра, що й результат буде таким самим.

Павло Ткач робитиме ставку на зв’язки та ресурси свого старшого брата Василя, який вже друге скликання поспіль є депутатом міської ради. І не важливо, що від Партії Регіонів. У нашому маленькому Парижі це не має жодного значення. Головне – дружні стосунки з тими з ким треба. А їх у Василя Ткача вдосталь.

Журналістка телеканалу «Чернівецькій промінь» Аліна Олевич робить ставку на свою професію. І, в принципі, має рацію. Четверта влада поки що користується довірою громадян. Особливо у провінції, де тиск акул пера та мікрофону є чи не єдиним способом змусити чиновників працювати на благо громади, а не своєї кишені.

Свою гру веде і ще один молодий кандидат Андрій Шалєєв, який свій шлях до великої політики починав з молодіжних рухів у далеких 2000-х.

На ці вибори він йде, як само висуванець, хоча ні для кого не секрет, що він вже тривалий час є членом команди Петра Порошенка. І примкнув він до неї тоді, коли це було достатньо ризикованим вчинком.

Здавалося би, що бренд Президента мав би допомогти молодому кандидату отримати перемогу. Та з огляду на хід передвиборчої кампанії складається враження, що отримання мандату не є самоціллю для Шалєєва.

Бо в Україні є така традиція, коли якась політична сила стає партією влади, то у неї одразу ж починають пролізати одіозні та випадкові люди. Для того, щоб ресурси партії використати для отримання ресурсів владних.

А тим, що Андрій Шалєєв пішов на вибори самовисуванцем, він, з одного боку, демонструє простим виборцям, що, у першу чергу повинен вирішувати їхні нагальні проблеми. Як то ремонти доріг, дахів, вода у кранах, тепло у батареях, і таке інше. З іншого боку, він демонструє «Блоку Петра Порошенка», що ця політична сила для нього не засіб отримання влади, а інструмент реалізації програмних цілей на благо громадян.

Чи спрацює такий сміливий європейській підхід молодого кандидата на виборах у 17-у окрузі, зараз важко відповісти. Занадто довго у головах наших людей зріли думки, що політика, то виключно брудна справа.

Але те, що корінний чернівчанин Андрій Шалєєв гне саме цю лінію дає підстави вважати, що вже на наступних виборах молодь, яка знає, що таке Європа та демократія буде на перших ролях.

Зрештою, вона вже зараз показує, що з нею треба рахуватися. І вибори по 17-у округу у Чернівцях є яскравим тому підтвердженням.

4 коментарі

Святослав Вишинський
Скоро всі журналісти «Чернівецького променя» стануть депутатами. І тоді повернеться зірковий час ТВА.
Андрій Струм
Джинса — она, как говорится, и в блогах джинса))
Людмила Макаренко
Пане, Андрій )))))) Михайленко, хто б говорив про джинсу. Тим більше, що ваш стиль впізнають «від Хельсінки до Хайфи, від Клівленду до Шанхаю» ))))
Андрій Струм
Коло підозрюваних розширюється...)
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте